Осінь для мисливця на качку має неоціненні переваги перед іншими мисливцями. Чого, бо він може своїми очима побачити те, чого інші мисливці не бачать, або майже не бачать.
Качиний переліт… да оце є те ,що викликає повагу до качиної братії, яка перемагаючи погодні катаклізми летить на південь.
За майже чотири дні прогнози передрікали «жорстокий» східний вітер, вітер, який на 100% гарантує полювання на перелітну качку в жовтні. А дати показували, що може бути співпадіння реального і бажаного.
Звечора тяжкі потуги «східняка» ставили під сумнів кваліфікацію синоптиків, але спорядження зібране, надія вмирає останньою.
Зранку крони тополь уже гули, поки собакін бігав в темряві уші вслухались «в небо». Ні, поки тиша….. Швидкий чай і поїхали. Біля води вітер вже випробовував на міцність дроти і очерет, чогось мені здавалось, що це тільки початок. Аншлаг на стоянці показував, що мисливці на качку не сплять і шанс пополювати качатники не пропустять.
На воді зналося пару крякв, вже веселіше. Прийшов рано і «підшаманив» східну засідку. Розстановка даків не зайняла багато часу, головне розташувати їх у «тінь до вітру», так і зробив.
Зоря, десь пролунав постріл, другий. Завжди дивувався, що їм видно, коли хоч око виколи.

«Продув» манки, десь у висоті чути качиний гомін. Все-таки вітер зірвав качку, буде толк. З зорею пориви стали ще дужчими, проноз справджувався, прийшлось і на себе «тягнути» фліс, бо пробирало.

Перший наліт, як завжди буває несподіваним, хоча і вдивляєшься в темноту пильно. Пара чирків « в зуби» перший є. Для ранку набої з «сімкою» в самий раз, почалось. Вітер зриває верхівки очерету, давно я не був на такому полюванні, навіть минулорічне 25 жовтня не «тягне»…


Над водою тягне табун, тільки ближче бачу, що це голів з п'ятнадцять крижня, класика, дуплет. Селезень і качка на воді. Заради таких моментів і сунуться мисливці в болото.
Десь у височині протягнули журавлі, пташину братію наганяло вітром ї сперечатись з ним шансів не було… Осінь…
По горизонту було видно, що качка летить і летить табунами. Щось залітало і до мене, бачив і свіязь і крякву і широконоса. Після двох «одиначок» вирішив попити чаю, а воно так вже водиться, що в цей час…. Буде наліт. Табун крижня облетів всі ями по периметру і все таки повернувся до моїх чучел, але тут я з кружкою в руках, а … вони вже на «закрилках» висять. Помахав услід… селезні вилиняли з темнокоричневими шиями, ну як в американських промо роликах MOJO…
Знову як і у минулому сезоні, чирки майже сіли у засідку, відганяд стволами, буває ж таке.
Знову були табуни і в 15 і в 20 голів, магія вражень, полювання, яке вдалося на всі СТО.

Саме такі миттєвості і запам’ятовуються в житті мисливця.
P.S. Дякуємо приймаючій стороні все було супер.
Всім Ні пуху - ні пера.
